Амфетамин Канабис Кокаин Магадан Метадон ГАШИШ МЕФ

Мужики, завтра будет круто! Дайте ваще кайфануть, расскажу вам, как я вчера пошел на концерт нашей любимой группы "Пикник" в Крокус Сити Холл. Ну знаете, решил я себе необычный дозняк устроить и прикупить кокаин перед концертом. Долго я искал закладки, но, наконец-то, нашел надежного дистрибьютора, с которым можно было работать. Кристаллчики чистые, будто из шоурилки, сказал он. Ну что ж, подумал я, пора поправиться! Два часа до концерта, а я уже на взводе. Пора поковырять свою закладку, чтобы все были на одной волне. Ножиком аккуратно порубил и разложил на мелкие линейки. Олды старались скрыть зависть в глазах, видя, как я делю комочек на желаемые дозы.

Настроение офигенное, словно на синтетике, сердце бьется быстрее, чем наша с Васькой группа "Пикник" зажигает на сцене! Смок обращает внимание, что мои глаза синий цвет приобрели, словно у лесбухи с местным басистом. Стробоскопы светят, публика кайфует, и вот они, наши кумиры, выходят на сцену! Я впервые вижу Макаревича живьем, и сердце начинает накатываться еще сильнее. Всё это время я успеваю поволноваться о том, что закладка может не сработать и я пропущу всю палитру эмоций. Но, блин, не зря же у меня специализация по завалям и психоделике! Как только первые ноты проникли в мою душу, я перестал думать о чем-либо еще. Вокал Макаревича - это просто огонь, словно кусты мефа горят всяческими красками! Несмотря на наркотический дым, который заполнял зал, я смог насладиться каждой нотой, каждым аккордом. Ох, уж эти хиты "Пикника" - "У шамана три руки", "Игрушки", "Оранжевое настроение", "Газонокосилка любви" и многое другое. Меня просто смачно накатило, как кодеин после поллитровой банки. Я отплясывал, словно наркоман на дозе, потерявший свою последнюю заправку.

Свечение сцены, магический звук, ощущение плавления души в одну массу с миллионом людей вокруг. Я уловил взгляд гитариста, и мороз по коже пробежал! Это же рок-н-ролл, бро!

Концерт пролетел, как мощный наркотический удар. Мне абсолютно не хватало свежего дыхания, и я выбежал на улицу, чтобы заправиться дымом. Мне встретилась парочка чуваков, которые, оказывается, тоже на концерт Пикник пришли. Мы начали расшаривать свои истории в среде сумасшедших фанатов.

Один, говорит, по моему лицу любой определяет, что я регулярно употребляю меф. Другой рассказывает, как висел на игле, пока не попал в настоящую психушку. А я им рассказываю о своих завалах с закладками, которые регулярно делаю перед концертами.

Мне кажется, с этими ребятами мы еще встретимся на других концертах. Видно, в музыке найден новый наркотический кайф! Ведь только на ощущениях от живого звука можно накатиться по-настоящему!

Так что, парни, я заканчиваю свой рассказ. Те, кто не был на концерте "Пикника" в Крокус Сити Холл - вы потеряли нечто невероятное. Ну а я пойду накурю еще пару закладок и буду вспоминать этот взрывной вечер. Остается только ждать новых событий, новых наркотических завалов и новых доз нашей любимой группы. Пока, ребятки, оставайтесь на взводе и не забывайте наслаждаться каждым дымом, который приносит музыка!

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.